Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Шпак Б$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Шпак Б. І. 
Особливості токсикодинаміки та оцінка небезпечності нових інсектицидів класу Авермектинів–Абамектину та Емамектину [Електронний ресурс] / Б. І. Шпак, А. М. Антоненко, М. М. Коршун // Медичні перспективи. - 2014. - Т. 19, № 3. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2014_19_3_20
На основании экспертно-аналитического исследования данных литературы и интернет-сайтов о результатах токсикологических экспериментов различной продолжительности проведена гигиеническая оценка представителей нового класса инсектицидов - макроциклических лактонов: абамектина и эмамектина. Установлено, что абамектин по параметрам острой пероральной и ингаляционной токсичности относится к чрезвычайно опасным пестицидам (1 класс), по острой перкутанной токсичности - к умеренно опасным (3), по раздражающему и аллергенному действию - к мало опасным (4). Эмамектин по ЛД50 при однократном введении в желудок и нанесении на кожу относится к 3 классу, по острой ингаляционной токсичности и раздражению слизистых оболочек - ко 2 классу (опасные), по раздражению кожи - к 3 - 4 классу, не имеет аллергенного потенциала - 4 класс опасности. Мыши CF-1 являются наиболее чувствительными животными к воздействию авермектинов в связи с полиморфизмом гена mdr 1а, кодирующего p-гликопротеин. Основным органом-мишенью действия авермектинив признана центральная нервная система. Обоснована ДСД для человека абамектина на уровне 0,0002 мг/кг (наименьший NOАEL установлен по общетоксическому действию на родительские поколения и потомков в опыте по изучению репродуктивной токсичности на крысах - 0,12 мг/кг, коэффициент запаса 600) и эмамектин на уровне 0,001 мг/кг (наименьший NOEL установлен в 16-дневном эксперименте на CF-1 мышах - 0,1 мг/кг, коэффициент запаса 100).
Попередній перегляд:   Завантажити - 157.438 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Шпак Б. І. 
Гігієнічні аспекти застосування нових комплексних засобів для обробки насіння зернових культур [Електронний ресурс] / Б. І. Шпак, А. О. Ліпавська, В. Г. Бардов // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 3. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_3_8
Передпосівна обробка насіння є важливою складовою системи хімічного захисту сільськогосподарських культур, запорукою рентабельного виробництва й одержання повноцінного врожаю. Асортимент засобів для передпосівної обробки насіння постійно збільшується, зокрема, за рахунок введення комплексних інсекто-фунгіцидних препаратів, які захищають як від хвороб, так і від основних шкідників рослин. Мета дослідження - оцінка умов безпечного застосування інсекто-фунгіцидів Селест Топ 312,5 FS, TH та Селест Макс 165 FS, TH для передпосівної обробки насіння зернових культур. Оцінку умов праці робітників проводили на основі результатів визначення тіаметоксаму, дифеноконазолу, флудіоксонілу, тебуконазолу в повітрі робочої зони, у змивах з відкритих ділянок шкіри та нашивках на спецодязі. Визначення вмісту діючих речовин в об'єктах, що аналізувалися, виконували за методом газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії. Встановлено, що у разі застосування препаратів Селест Топ 312,5 FS, TH та Селест Макс 165 FS, TH для обробки та висіву обробленого насіння вміст їх діючих речовин у повітрі робочої зони не перевищував встановлених гігієнічних нормативів. На незахищених частинах шкіри діючі речовини було знайдено в незначних кількостях; на спецодязі або не визначались, або їх уміст не перевищував межу визначення методу. Використання препаратів Селест Топ 312,5 FS, TH та Селест Макс 165 FS, TH за умов дотримання технології обробки та висіву насіння не спричиняє забруднення повітря, грунту, води за реальних умов застосування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 896.876 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Антоненко А. М. 
Еколого-гігієнічна оцінка застосування препаратів на основі авермектинів у сільському господарстві України [Електронний ресурс] / А. М. Антоненко, Б. І. Шпак, В. Г. Бардов, О. М. Коршун, М. М. Коршун // Довкілля та здоров'я. - 2015. - № 2. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2015_2_15
Зазначено, що абамектин і емамектин-бензоат (діючі речовини препаратів Вертимек 018 ЕС і Проклейм 5 SG) за стійкістю в грунті та вегетуючих сільськогосподарських культурах за умов України є малостабільними. Обгрунтовано максимально допустимі рівні абамектину: в огірках - 0,01 мг/кг, суницях, яблуках, перцях, баклажанах - 0,02 мг/кг, хмелі - 0,1 мг/кг; емамектин-бензоату: в яблуках, винограді, капусті, томатах - 0,01 мг/кг. За умов дотримання встановлених максимально допустимих рівнів надходження абамектину та емамектин-бензоату в організм людини не перевищить відповідно 60,8 % та 9,1% від допустимого добового надходження. Потенційний екотоксикологічний ризик при використанні препаратів на основі абамектину та емамектин-бензоату за грунтово-кліматичних умов України є відповідно у 154 та 2 347 разів нижчим, ніж за застосування інсектициду дихлордифенілтрихлорметилметану.Указано, что абамектин и эмамектин-бензоат (действующие вещества препаратов Вертимек 018 ЕС и Проклейм 5 SG) по стойкости в почве и вегетирующих сельскохозяйственных культурах в условиях Украины являются малостабильными. Обоснованы максимально допустимые уровни абамектина: в огурцах - 0,01 мг/кг, клубнике, яблоках, перцах, баклажанах - 0,02 мг/кг, хмеле - 0,1 мг/кг; эмамектин-бензоата: в яблоках, винограде, капусте, томатах - 0,01 мг/кг. При соблюдении установленных максимально допустимых уровней поступление абамектина и эмамектин-бензоата в организм человека не превысит соответственно 60,8% и 9,1% от допустимого суточного поступления. Потенциальный экотоксикологический риск при использовании препаратов на основе абамектина и эмамектин-бензоата в почвенно-климатических условиях Украины соответственно в 154 и 2347 раз ниже, чем при использовании инсектицида дихлорифенилтрихлорметилметана.
Попередній перегляд:   Завантажити - 461.436 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Вавриневич Е. П. 
Хроматографическое определение цифлуфенамида и дифеноконазола [Електронний ресурс] / Е. П. Вавриневич, К. Д. Антропов, Т. В. Гиренко, Б. И. Шпак // Журнал Хроматографічного товариства. - 2014. - Т. 14, № 1-4. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhkht_2014_14_1-4_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 275.721 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Борисенко А. А. 
Гігієнічна оцінка застосування пестицидів шляхом використання інжекторних розпилювачів (огляд літератури) [Електронний ресурс] / А. А. Борисенко, А. М. Антоненко, Б. І. Шпак, С. Т. Омельчук, В. Г. Бардов // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 302-310. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2020_16_4_8
Наявність пестицидів та інших сторонніх хімічних речовин у харчових продуктах, питній воді та повітрі створює безпосередню загрозу для здоров'я людини. Запровадження ефективної політики щодо зменшення несприятливих наслідків дії пестицидів при збереженні високого рівня врожаїв сільськогосподарських культур є головним викликом сьогодення. Мета дослідження - аналіз даних щодо можливості зменшення ризику застосування пестицидів шляхом використання інжекторних розпилювачів. Найзначимішими факторами, що впливають на величини професійних і непрофесійних ризиків, умови праці та забруднення об'єктів довкілля при внесенні пестицидів є дисперсність та однорідність, знос препарату, випаровуваність. Встановлено, що найпривабливішою з економічної точки зору є дисперсність розпилу 100 - 300 мкм щілинних розпилювачів. Слід зазначити, що в разі застосування дрібнокрапельних розпилювачів треба приділяти особливу увагу індивідуальним засобам захисту органів дихання, так як існує ризик глибокого проникнення в легені, аж до альвеол, дрібнодисперсних часток пестициду. Нова конструкція інжекторних розпилювачів із низьким дрейфом дозволяє пропускати рідину через невеликий отвір в камеру, що дає можливість знизити тиск розпилювання. За сприятливих погодних умов проблема зносу пестицидів може бути зведена до мінімуму, якщо хімічні речовини застосовуються при правильному підборі та експлуатації обладнання. Відзначено, що необхідно уникати утворення крапель діаметром менше ніж 80 - 100 мкм. Інжекторні розпилювачі, які мають стабільно-контрольований спектр розпилення, дають можливість отримати не менше ніж 90 % крапель, що максимально відповідають виду пестициду, оброблюваній культурі та фазі її розвитку, технічним і природним умовам внесення. Якщо під час внесення пестициду визначається низька вологість повітря й висока температура, слід вибирати типорозміри розпилювачів, які формують більш великі краплі, щоб зменшити їхнє випаровування та знесення. Висновок: оскільки уникнути ризику впливу пестицидів при їхньому застосуванні в сільськогосподарському виробництві повністю неможливо, то надзвичайно важливим є виявлення ризик-небезпечних препаратів, технологій, техніки, що дозволить мінімізувати ризик за рахунок прийняття управлінських рішень, спрямованих на рекомендації щодо заборони застосування пестицидів, окремих технологій, розробки регламентів застосування, використання найефективніших засобів захисту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.011 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Antonenko А. М. 
Прогнозування небезпеки впливу інсектицидів-авермектинів на здоров’я людини при споживанні рослинних продуктів, вирощених при застосуванні препаратів на їх основі [Електронний ресурс] / А. М. Antonenko, О. П. Вавріневич, Б. І. Шпак, І. В. Ткаченко, С. Г. Омельчук // Medical science of Ukraine. - 2022. - Vol. 18, № 3. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2022_18_3_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 335.527 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського